Тут мав би бути якийсь пафосний текст про те як складно (у фізичному та психічному плані) брати участь у подібному фаховому конкурсі, але як ми все це з честю пройшли й зуміли досягнути достойного результату. Але хочу написати про інше та інакше.
По-перше, взяти участь у конкурсі "Учитель року 2020" мені запропонував заступник директора школи Бартюк Микола Петрович. Атестацію на І категорію я пройшов минулого року, тому участь у конкурсах цьогоріч для мене була не надто необхідною. Проте обмірковуючи перспективи подальшої вчительської роботи, з метою "себе показати та на інших подивитися", а також чисто з цікавості й спортивного інтересу...я погодився. Врешті-решт мені 29, і через 5-10 років я не впевнений, що матиму час, натхнення, бажання брати участь в подібного роду активностях.
Далі була реєстрація, опис педагогічної ідеї (її я викладу якось окремим постом, можливо комусь видадуться цікавими мої міркування про мету роботи вчителя, бачення сучасної освіти та школи), настановчі збори.
Потім перші іспити (тестування), конкурсні випробування ("Практична робота", "Методичний експромт", "Методичний практикум", "Урок"), готуватися до яких часу не було... тому покладався на Його Величність Експромт. Сприймалося все це як частина роботи вчителя, тож ніяких нарікань на долю не варто очікувати. Без надлишкового пієтету та лицемірства, слід виразити подяку колегам (не лише учителям-історикам, а й керівникам класних колективів, де викладаю історію) та адміністрації за розуміння, підтримку й мотивацію... впевненість у майбутній перемозі. Комічно, але певно єдиним, хто до фінішу не вірив у перемогу на міському етапі, а покладався на факти... був я.
Далі були канікули, а потім обласний етап конкурсу (ті самі випробування, тільки в іншому порядку, зі своєю специфікою, жорсткішою конкуренцією, більш напруженим проходженням... ну і звичайно ж інтрига до самого фінішу, яку помічали здавалося усі, крім... ну ви зрозуміли кого😉 ).
Пройшли перший етап... кількість конкурсантів зменшилася до 5, пройшли другий етап... учасників стало 3.
Ну і третій етап - найцікавіший, найвідповідальніший, і для мене найбільш повчальний з усіх. Наведу цитату з сайту Вінницької академії неперервної освіти, на базі якої відбувався обласний етап конкурсу:
"6 лютого 2020 року відбувся фінальний етап ІІ (регіонального) туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2020» у номінації «Історія». Тему конкурсного випробування «Урок» обирали члени журі за період від початку навчального року до часу проведення конкурсу відповідно до програм «Історія України» та «Всесвітня історія» для 10–11 класів (рівень стандарту). Оцінювалися: знання предмета, методична компетентність, науковість, творчий підхід; спрямованість на формування цілісності знань, предметних та ключових компетентностей, цінностей і ставлень; реалізація інтегрованих змістових ліній, результативність та практична доцільність використаних методів і засобів, професійні якості вчителя. Рейтинговий лист результатів конкурсного випробування ІІІ етапу ІІ (регіонального) туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2020» у номінації «Історія» розміщено на сайті КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти». Завдяки проведеним урокам учасники освітнього процесу та члени журі поринули в історичну подорож. До проведення уроків конкурсанти підійшли досить креативно та творчо. Переможцем та лауреатами ІІ (регіонального) туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2020» у номінації «Історія» стали:
І місце – Корнелюк Ірина Вікторівна, вчитель історії Баланівської ЗОШ І-ІІІ ст. Бершадського району;
ІІ місце – Роїк Сергій Володимирович, вчитель історії комунального закладу «ЗОШ ІІ-ІІІ ст. № 31 Вінницької міської ради»;
ІІІ місце – Сацута Андрій Степанович, вчитель історії та правознавства ЗОШ І-ІІІ ст. с. Павлівка Калинівського району."
Результати все ж справедливі. Висловлюю вдячність Маліцькій Клавдії Петрівні, яка займалася методичним супроводом і наставництвом, сподіваюся вона вибачить мій скептицизм та, можливо, недостатню активність у боротьбі за перемогу. Дякую суперникам колегам-учасникам обласного етапу - за високу конкуренцію та ідеї для майбутнього професійного зростання.
А головна вдячність - моїй родині - за розуміння, терпіння, натхнення і поради.
Про конкурс можна прочитати і у місцевих онлайн-медіа:
Немає коментарів:
Дописати коментар