Опис педагогічної ідеї для конкурсу "Учитель року 2020"

Опис педагогічної ідеї для конкурсу "Учитель року 2020"

Головне завдання школи – закласти підвалини майбутнього успіху для людини. На моє переконання, основою успіху в сучасному гіперінформатизованому світі є стійкі навички пошуку та роботи з інформацією, сформованість критичного мислення та медіаграмотність, конструктивність позиції та відповідальність за свої дії, інноваційність та креативність. Розвиваючи потенціал учнів слід про це пам'ятати. Між тим, головним чинником успішності школяра в майбутньому є реальна кваліфікація та авторитет учителя. В освітньому середовищі, де вчитель не користується повагою серед дітей не може бути атмосфери успіху. З іншого боку, некомпетентність вчителя може стати причиною формування негативного образу освіти та школи загалом. Отож, успіх учня – це комплексна мета діяльності вчителя, яка реалізується через постійне професійне самовдосконалення, зрозумілий вектор навчання для учнів, «живу», здорову атмосферу співпраці на рівні вчитель-учні, раціональне використання наявних сучасних технологій.

Часто ми сліпо йдемо за модними трендами (новітніми методиками, освітніми технологіями і т.д.), використовуємо їх тільки тому, що того вимагає час, умови сьогодення. Намагаємося застосовувати їх де треба і не треба. Поза тим забуваємо, що методи й, головне, форми занять визначаються метою та ціллю освіти на конкретному уроці з конкретного предмета. При цьому важливим є сприяння творення індивідуального почерку учня, тобто розвитку його індивідуальності. Як же це поєднати на уроках історії?

Одні намагаються «штучно» наповнити навчальні заняття інноваційними технологіями, проводять різноманітні бінарні уроки, осучаснюють урок історії розкриваючи матеріал на підприємницькому тлі. Слід зауважити, що подекуди це є досить успішним. Особливо, якщо вчитель розуміє, про що він говорить, і реально практикує такі речі, а не створює «потьомкінські села».

Інші, всіма способами намагають інформатизувати історію, інтерактивувати її, не рахуючись з реаліями сучасної матеріально-технічної бази шкіл. Безперечно підтримуючи використання інтерактивних методів навчання, систематично їх впроваджуючи у свою практику (зокрема, такі методи як коло ідей, метод асоціацій, інсценування, «світове кафе», ментальні мапи, історичні пазли, створення інфографік і багато інших), все ж стою на позиції їх раціонального (розумного) використання за реальної методичної необхідності.

Вважаю, що слід відштовхуватися, перш за все, від особистості вчителя, тобто, по-перше, сформованого ним образу в очах учнів, його авторитету, по-друге, реальних знань та загальної інформаційної компетентності (людині, яка не володіє в достатній мірі ПК та освітніми мультимедійними пакетами, не варто показово розповідати про використання складних інтерактивних технологій та розробляти уроки на основі використання сучасних гаджетів). По-третє, вміння пристосовуватися до реальної підготовки учнів та атмосфери на уроці. Адже ні для кого не секрет, що те що в одному класі сьогодні видалося вдалим і доречним, було ефективним, в другому іншого дня може бути невиправданим. Отож, вчитель має проявити методичну гнучкість та загострене аналітичне відчуття ситуації.

В доповнення до вже викладених основ мого педагогічного профілю, зауважу, що згадані мною на початку лаконічність та конструктивність у викладенні думок, можуть сформуватися тільки в учня з логічним та критичним мисленням. І це сьогодні, на жаль, є слабкою стороною сучасних підлітків. Отож, мій вектор вирішення цієї проблеми такий: дитину слід спочатку навчити «розгортати» свою думку такими всім відомими методами пізнання, як індуктивний (від конкретного до загального) і дедуктивний (від загального до конкретного). На уроках історії це можна зробити використовуючи як досить прості форми роботи, наприклад, побудову логічних ланцюжків (хронологічних, або ж причинно-наслідкових, в т.ч. ускладнених блок-схем), так і використовуючи гаджети, передусім ноутбук, та онлайн-інструменти. Прикладом зазначеного є така форма роботи як створення інфографік (тобто наочної подачі даних, візуалізації інформації, ключовими параметрами якої є невеликий обсяг, значимість даних, логічне оформлення, та «креативна» подача зображення. Як показує практика, створення інфографіки сприяє розвитку логіки (для підбору найвідповідніших темі даних), не вимагає шаблонності (адже ідеальної відповіді не буває), сприяє кращому запам'ятовуванню, оскільки є творчою, сучасною роботою (використовується в багатьох галузях, підприємництві).

 Я не є ідеалістом, але є великим шанувальником перфекціонізму, і вірю в те, що якщо вже взявся за справу, то роби її відповідально, докладаючи необхідних зусиль. Повертаючись до того, з чого почав виклад своєї педагогічної ідеї: основою успіху в сучасному світі є стійкі навички пошуку та роботи з інформацією, сформованість критичного мислення та медіаграмотність, конструктивність позиції та відповідальність за свої дії, інноваційність та креативність. Формування всього вищенаведеного по силах лише компетентному, кваліфікованому і авторитетному вчителю.